Кекс - саме той самий десерт, який знає кожен в Україні. Він супроводжував наші дитячі свята, траплявся у шкільних їдальнях і залишається улюбленцем до сьогодні.
Походження
Кондитерський виріб, що українці називають кексом, має цікаву мовну подорож. Його назва прийшла до нас із польської мови, де слово keks уживається в тому ж значенні. Поляки, своєю чергою, запозичили його з німецької, де keks означає не кекс, а різновид печивка. А от німецьке слово, найімовірніше, походить від англійського cake – торт, тістечко.
За часів СРСР існувала популярна версія, що українське й російське кекс є прямим англійським запозиченням. Проте саме ця теорія не пояснює, чому аналогічне слово з тим самим значенням є і в польській.
Цікаво, що в українській мові багато європейських борошняних виробів - наприклад, німецький штолен- теж часто плутають з кексами (різдвяними), хоча у своїй рідній традиції вони належать до зовсім інших підкатегорій випічки.
Кекси у минулому
Ще в дореволюційні часи у часи російської імперії закріпилися кілька типів кексів, які потім збереглися і за радянської доби.
Розрізнять:
- великі кекси, що подавали здебільшого нарізаними скибками
- маленькі індивідуальні кекси, популярні у шкільних їдальнях
Крайні стали справжнім символом дитячої класики: м’які, трохи вологі всередині, з ароматом ванілі та скоринкою, присипаною пудрою.
Кекс сьогодення
Сьогодні кекс - це вже не просто випічка, а смаколик. Його готують у десятках інтерпретацій: від домашніх до ресторанних, від простих до різдвяних. У продажу можна знайти навіть цілі бренди, що підкреслюють його роль як солодкого акомпанементу до чаю - кекс до чаю, домашній кекс, м’який кекс.
Та і сучасні тренди диктують свої правила - з’являються кекси без глютену, без цукру або з начинками - суть залишається незмінною.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BA%D1%81
